- віндикація
- -ї, ж.У цивільному праві – позов власника про вилучення його майна з чужого незаконного володіння.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
віндикація
Смотреть что такое "віндикація" в других словарях:
індикаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
індикаційний — а, е. Такий, що пов язаний з індикацією … Український тлумачний словник
індикація — ї, ж. 1) Визначення, вимірювання, записування різних показників, об єктів. 2) Реєстрація якої небудь інформації на екрані електронно променевої трубки, світловому табло, шкалі прилада і т. ін. 3) Введення в розчин, який аналізують, речовин, що… … Український тлумачний словник
індикація геоботанічна — Сукупність якісних методів оцінки середовища за рослинними угрупованнями … СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ
індикація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
індикація — индикация indication Indikation 1) Визначення, вимірювання, записування різних показників, об єктів. 2) Введення в розчин, який аналізують, речовин, що дає змогу встановити момент закінчення хімічної реакції або концентрацію водневих йонів за… … Гірничий енциклопедичний словник
віндикаційний — а, е. Стос. до віндикації. •• Віндикаці/йний по/зов те саме, що віндика/ція … Український тлумачний словник
біоіндикація — ї, ж. Метод виявлення антропогенних навантажень … Український тлумачний словник
контраіндикація — ї, ж. Протипоказання; обставина, що свідчить про неправильність застосованого лікувального методу … Український тлумачний словник
ревіндикація — Ревіндикація: повернення власності, судове процесування [44 2] повторне одержання чогось у власність [47] … Толковый украинский словарь
